стямитися
стя́митися
-млюся, -мишся; мн. стямляться; док.
1》 Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; опритомніти, опам'ятатися.
2》 Повернутися до стану душевної рівноваги, набути знову здатності нормально мислити, діяти і т. ін. (після сильного переживання, розгубленості, переляку і т. ін.).
|| Зрозумівши помилковість своєї поведінки, хибність своїх намірів і т. ін., відмовитися від них; одуматися.
Не стямитися, як — не встигнути збагнути, відчути, помітити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови