сумирно —
Спокійно, в згоді, Та сумішка дала їй можність сумирно зжитися з поглядами народа. [ЗБ 199]; [ВЛ]
Словник з творів Івана Франка
сумирно —
суми́рно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
сумирно —
СУМИ́РНО, присл. 1. Присл. до суми́рний. Куліш був настроєний сумирно (О. Ільченко); Низенька черевата конячина сумирно брела, похнюпивши голову (М. Олійник); [Марко:] Та сиди вже сумирно, не совайся (З.
Словник української мови у 20 томах
сумирно —
присл. 1》 Присл. до сумирний. 2》 у знач. присудк. сл. Спокійно, тихо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сумирно —
СУМИ́РНО, присл. 1. Присл. до суми́рний. Куліш був настроєний сумирно (Ільч., Серце.., 1939, 412); Низенька черевата конячина сумирно брела, похнюпивши голову (М. Ол.
Словник української мови в 11 томах