сумісник

Сумісник, -ка

м. Соучастникъ.

Значення в інших словниках

1. сумісник — сумі́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом.  Словник української мови у 20 томах
3. сумісник — -а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом.  Словник української мови в 11 томах