сумісник сумі́сник -а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках сумісник — сумі́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови у 20 томах сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови в 11 томах сумісник — Сумісник, -ка м. Соучастникъ. Словник української мови Грінченка