сумісник
сумі́сник
-а, ч.
Людина, яка працює за сумісництвом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумісник — сумі́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови у 20 томах
- сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови в 11 томах
- сумісник — Сумісник, -ка м. Соучастникъ. Словник української мови Грінченка