сумісник

сумі́сник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови у 20 томах
  2. сумісник — -а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови в 11 томах
  4. сумісник — Сумісник, -ка м. Соучастникъ. Словник української мови Грінченка