1. Словник української мови у 20 томах

сумісник

СУМІ́СНИК, а, ч.

Людина, яка працює за сумісництвом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумісник — сумі́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сумісник — -а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови в 11 томах
  4. сумісник — Сумісник, -ка м. Соучастникъ. Словник української мови Грінченка