сумісник
Сумісник, -ка
м. Соучастникъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумісник — сумі́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови у 20 томах
- сумісник — -а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумісник — СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом. Словник української мови в 11 томах