сумісництво

сумі́сництво

-а, с.

Одночасне виконання кількох службових обов'язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумісництво — сумі́сництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сумісництво — СУМІ́СНИЦТВО, а, с. Одночасне виконання кількох службових обов'язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. сумісництво — СУМІ́СНИЦТВО, а, с. Одночасне виконання кількох службових обов’язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  4. сумісництво — рос. совместительство одночасне обіймання тим самим працівником, крім основної, іншої платної посади або виконання іншої постійної платної роботи (штатної або позаштатної). Eкономічна енциклопедія