сумісництво

рос. совместительство

одночасне обіймання тим самим працівником, крім основної, іншої платної посади або виконання іншої постійної платної роботи (штатної або позаштатної).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумісництво — сумі́сництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сумісництво — СУМІ́СНИЦТВО, а, с. Одночасне виконання кількох службових обов'язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. сумісництво — -а, с. Одночасне виконання кількох службових обов'язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сумісництво — СУМІ́СНИЦТВО, а, с. Одночасне виконання кількох службових обов’язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі і т. ін. Словник української мови в 11 томах