сумісництво
рос. совместительство
одночасне обіймання тим самим працівником, крім основної, іншої платної посади або виконання іншої постійної платної роботи (штатної або позаштатної).
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумісництво — сумі́сництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сумісництво — СУМІ́СНИЦТВО, а, с. Одночасне виконання кількох службових обов'язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- сумісництво — -а, с. Одночасне виконання кількох службових обов'язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумісництво — СУМІ́СНИЦТВО, а, с. Одночасне виконання кількох службових обов’язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі і т. ін. Словник української мови в 11 томах