суплікувати
Суплікува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Просить. К. ЦН. 292. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую. Котл. Ен. V. 12.
Словник української мови ГрінченкаСуплікува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Просить. К. ЦН. 292. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую. Котл. Ен. V. 12.
Словник української мови Грінченка