суплікувати
СУПЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Просити кого-небудь про щось або скаржитися кому-небудь на щось (перев. письмово).
— Тепер тебе я суплікую Мою уважить долю злую І постояти за Троян (Котл., І, 1952, 202).
Словник української мови (СУМ-11)