нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно. Черк. у.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
сутужно —
суту́жно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
сутужно —
СУТУ́ЖНО, присл. 1. Присл. до суту́жний. Передсвятковий час пройшов дуже сутужно і втомно для мене (Леся Українка); Спочатку спільна праця йшла сутужно (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. пред., кому і без дод.
Словник української мови у 20 томах
сутужно —
присл. 1》 Присл. до сутужний. 2》 у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Тяжко через складні обставини, великі труднощі; скрутно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сутужно —
ВА́ЖКО присудк. сл. (про наявність знегод, труднощів, страждань), ТЯ́ЖКО, ТРУ́ДНО, СКРУ́ТНО, СУТУ́ЖНО, ТУ́ГО, НЕЛЕ́ГКО, ГІ́РКО, НЕСО́ЛОДКО, НЕПЕРЕ́ЛИВКИ розм.; ВАЖКУВА́ТО, ТРУДНОВА́ТО, ТУГУВА́ТО (до певної міри).
Словник синонімів української мови
сутужно —
СУТУ́ЖНО, присл. 1. Присл. до суту́жний. Передсвятковий час пройшов дуже сутужно і втомно для мене (Л. Укр., V, 1956, 304); Спочатку спільна праця йшла сутужно (Наука.., 10, 1967, 49). 2. у знач. присудк. сл., кому і без додатка.
Словник української мови в 11 томах