сухарик

Сухарик, -ка

м.

1) ум. отъ сухарь.

2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.

Значення в інших словниках

1. сухарик — суха́рик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сухарик — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. сухарик — СУХА́РИК, а, ч. Зменш. до суха́р 1–4. Петрусь заглянув поважно до торби, що висіла в нього через плече, витяг звідти чорного сухарика й подав Гапочці (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. сухарик — А, ч., див. сухар.  Словник сучасного українського сленгу
5. сухарик — (-а) ч.; мол. Пестл. до сухар Після другої склянки "сухарика" Буча зарум'янився і мрійно сказав, що Інна завжди коньяк має тільки до неї не зручно йти (О. Скоробагатько, Тиха-тиха Зизань).  Словник жарґонної лексики української мови
6. сухарик — -а, ч. Зменш. до сухар 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. сухарик — Суха́рик, -ка; -рики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сухарик — СУХА́РИК, а, ч. Зменш. до суха́р 1-4. Петрусь заглянув поважно до торби, що висіла в нього через плече, витяг звідти чорного сухарика й подав Гапочці (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах