сухарик

СУХА́РИК, а, ч.

Зменш. до суха́р 1–4.

Петрусь заглянув поважно до торби, що висіла в нього через плече, витяг звідти чорного сухарика й подав Гапочці (Ю. Яновський);

Прикидав [Микола] собі – коли по одному сухарику в день їсти, то вже можна буде якихось три тижні подорожувати. А як споживати через день сухар – не помре, якщо і поголодує (Ю. Збанацький);

[Світлана:] Астрономічний сухарик мене вже давно не викликав, завтра може викликати... [Ніна:] Хто, хто? [Світлана:] Ольга Іванівна .. Зараз будеш говорити, що то недобре назвиська учителям давати (В. Собко);

За задньою секцією [молотильного апарата молотарки] .. у пазах сухарика встановлена лускоподібна решітка (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сухарик — суха́рик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сухарик — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. сухарик — А, ч., див. сухар.  Словник сучасного українського сленгу
4. сухарик — (-а) ч.; мол. Пестл. до сухар Після другої склянки "сухарика" Буча зарум'янився і мрійно сказав, що Інна завжди коньяк має тільки до неї не зручно йти (О. Скоробагатько, Тиха-тиха Зизань).  Словник жарґонної лексики української мови
5. сухарик — -а, ч. Зменш. до сухар 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сухарик — Суха́рик, -ка; -рики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сухарик — СУХА́РИК, а, ч. Зменш. до суха́р 1-4. Петрусь заглянув поважно до торби, що висіла в нього через плече, витяг звідти чорного сухарика й подав Гапочці (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
8. сухарик — Сухарик, -ка м. 1) ум. отъ сухарь. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.  Словник української мови Грінченка