сухостій —
сухості́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
сухостій —
СУХОСТІ́Й, то́ю, ч. 1. збірн. Засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені. З глибини лісу забряжчала зброя, затріщав сухостій, почувся притишений тупіт ніг (М. Стельмах); – Це саксаул. Кажуть, що листя на ньому зовсім не буває.
Словник української мови у 20 томах
сухостій —
-тою, ч. 1》 збірн. Засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені. 2》 с. г. Час перед отеленням, коли молочна худоба перестає доїтися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сухостій —
СУХОСТІ́Й (засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені), СУШНЯ́К, СУШНИ́К, СУШ розм. Калюжний з Костею, провалюючись у заметах, пішли шукати сухостою (Григорій Тютюнник); Ходить не находиться тут дідусь Тарас.. То сушняк він спалює (М.
Словник синонімів української мови
сухостій —
СУХОСТІ́Й, то́ю, ч. 1. збірн. Засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені. З глибини лісу забряжчала зброя, затріщав сухостій, почувся притишений тупіт ніг (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 872); — Це саксаул. Кажуть, що листя на ньому зовсім не буває.
Словник української мови в 11 томах