сухостій

СУХОСТІ́Й, то́ю, ч.

1. збірн. Засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені.

З глибини лісу забряжчала зброя, затріщав сухостій, почувся притишений тупіт ніг (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 872);

— Це саксаул. Кажуть, що листя на ньому зовсім не буває. Я думав, що це сухостій (Тулуб, В степу.., 1964, 248);

Шлях ішов просто на схід серед сухостою ковили (Добр., Очак. розмир, 1965, 19).

2. с. г. Час перед отеленням, коли молочна худоба перестає доїтися.

В період з другої до п’ятої декади сухостою корів слід годувати вдосталь, щоб привести їх у стан доброї вгодованості (Колг. енц., II, 1956, 416).

Значення в інших словниках

1. сухостій — сухості́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сухостій — СУХОСТІ́Й, то́ю, ч. 1. збірн. Засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені. З глибини лісу забряжчала зброя, затріщав сухостій, почувся притишений тупіт ніг (М. Стельмах); – Це саксаул. Кажуть, що листя на ньому зовсім не буває.  Словник української мови у 20 томах
3. сухостій — -тою, ч. 1》 збірн. Засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені. 2》 с. г. Час перед отеленням, коли молочна худоба перестає доїтися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сухостій — СУХОСТІ́Й (засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені), СУШНЯ́К, СУШНИ́К, СУШ розм. Калюжний з Костею, провалюючись у заметах, пішли шукати сухостою (Григорій Тютюнник); Ходить не находиться тут дідусь Тарас.. То сушняк він спалює (М.  Словник синонімів української мови
5. сухостій — Сухостій, -сто́ю м. Усохшее на корню дерево.  Словник української мови Грінченка