сяння

Сяння, -ня

с. Сіяніе.

Значення в інших словниках

1. сяння — ся́ння іменник середнього роду сяяння рідко  Орфографічний словник української мови
2. сяння — -я, с., заст. Дія і стан за знач. сяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сяння — СЯ́ННЯ, я, с., заст. Дія і стан за знач. ся́ти. Повний місяць ясний про згасання Не гада серед пишного сяння (Б. Грінченко); О зорі-очі! Я при сянні вашім Не раз блукав самотній уночі (В. Самійленко).  Словник української мови у 20 томах
4. сяння — СЯ́ННЯ, я, с., заст. Дія і стан за знач. ся́ти. Повний місяць ясний про згасання Не гада серед пишного сяння (Гр., І, 1963, 125); О зорі-очі! Я при сянні вашім Не раз блукав самотній уночі (Сам., І, 1958, 81).  Словник української мови в 11 томах