сяти

Сяти, -сяю, -єш

гл. Сіять. Мечем своїм як блискавкою сяє. Макс. (1849). 85. Пішло військо, короговки сяють. Чуб. V. 504. Місяць високо, зіроньки сяють. Шевч.

Значення в інших словниках

1. сяти — ся́ти дієслово недоконаного виду сяяти рідко  Орфографічний словник української мови
2. сяти — (- зорі) ясніти, зоріти, променіти, (- очі ще) світитися, горіти, променитися, (відбитим світлом) блищати, (всіма барвами) грати, сіяти, п-к СЯЮЧИЙ <бар СІЯЮЧИЙ>, що сяє, опромінений, блискучий, сяйливий, осяйний сонцеликий, променистий  Словник синонімів Караванського
3. сяти — див. сяяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сяти — СЯ́ТИ див. ся́яти.  Словник української мови у 20 томах
5. сяти — СВІТИ́ТИ (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо — випромінювати світло), СВІТИ́ТИСЯ, ГОРІ́ТИ, ПРОМЕНІ́ТИ, ПРОМЕНІ́ТИСЯ, ПРОМЕНИ́ТИСЯ, ПРОМІ́НИТИСЯ, ЗОРІ́ТИ поет.  Словник синонімів української мови
6. сяти — Ся́ти і ся́яти, ся́ю, ся́єш; сяй, ся́йте; сяв і ся́яв, ся́ла і ся́яла  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сяти — СЯ́ТИ див. ся́яти.  Словник української мови в 11 томах