сяяння —
ся́яння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
сяяння —
-я, с. 1》 Дія і стан за знач. сяяти. 2》 рідко. Те саме, що сяйво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сяяння —
СЯ́ЯННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. ся́яти. * Образно. Колишній вихрястий Юрко повідав мені, що вони з Володькою всю свою юнацьку пору прожили в сяянні світлого образу Мате Залка (Ю.
Словник української мови у 20 томах
сяяння —
БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...
Словник синонімів української мови
сяяння —
СЯ́ЯННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. ся́яти. *Образно. Колишній вихрястий Юрко повідав мені, що вони з Володькою всю свою юнацьку пору прожили в сяянні світлого образу Мате Залка (Смолич, VI, 1959, 39). 2. рідко. Те саме, що ся́йво.
Словник української мови в 11 томах