сівбина

Сівбина, -ни

ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. І. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. І. 166.

Значення в інших словниках

1. сівбина — СІВБИНА́, и́, ж., діал. Посів (у 2 знач.). При роботі в городі або в полі не можна нічого їсти, бо птаха з'їла би сівбину (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. сівбина — -и, ж., діал. Посів (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сівбина — СІВБИНА́, и́, ж., діал. Посів (у 2 знач.). При роботі в городі або в полі не можна нічого їсти, бо птаха з’їла би сівбину (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах