сіделко —
сіде́лко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
сіделко —
1. див. сидіння 2. це мале сідло
Словник чужослів Павло Штепа
сіделко —
СІДЕ́ЛКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до сідло́. 2. Те саме, що сіде́лка. – Ну, ну, Воронько, – підпихав [Юхим] за полудрабок воза. . Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
сіделко —
-а, с. 1》 Зменш.-пестл. до сідло. 2》 Те саме, що сіделка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сіделко —
СІДЕ́ЛКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до сідло́. 2. Те саме, що сіде́лка. — Ну, ну, Воронько,— підпихав [Юхим] за полудрабок воза.. Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Ле, Вибр., 1939, 4).
Словник української мови в 11 томах