сіделко

СІДЕ́ЛКО, а, с.

1. Зменш.-пестл. до сідло́.

2. Те саме, що сіде́лка.

— Ну, ну, Воронько,— підпихав [Юхим] за полудрабок воза.. Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Ле, Вибр., 1939, 4).

Значення в інших словниках

1. сіделко — сіде́лко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сіделко — 1. див. сидіння 2. це мале сідло  Словник чужослів Павло Штепа
3. сіделко — СІДЕ́ЛКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до сідло́. 2. Те саме, що сіде́лка. – Ну, ну, Воронько, – підпихав [Юхим] за полудрабок воза. . Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. сіделко — -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до сідло. 2》 Те саме, що сіделка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сіделко — Сіделко, -ка с. ум. отъ сідло. АД. І. 10. 2) = сіделка. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка