сіделка
СІДЕ́ЛКА, и, ж. Частина упряжі для коней у вигляді подушки, що підкладається під черезсіделок.
У коней, які повернулися з роботи, необхідно жгутом розтерти плечі й спину, особливо в місцях дотикання хомута й сіделки (Конярство, 1957, 157);
Він завернув назад підводу.. Коняка трусила задом, трахкала ногами в дощаний передок. Сіделка з’їхала набік, дуга перехнябилася (Тют., Вир, 1964, 272).
Словник української мови (СУМ-11)