сіделечко

СІДЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сідло́.

Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита, Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Шевч., II, 1963, 61);

Милий милу обіймає, На сіделечко саджає, Кінь із місця, кінь з воріт, Кінь стрибає, кінь летить… (Кост., І, 1967, 115).

Значення в інших словниках

1. сіделечко — сіде́лечко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сіделечко — [с'іделеичко] -чка, м. (на) -чку, р. мн. -чок  Орфоепічний словник української мови
3. сіделечко — СІДЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сідло́. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита, Тілько й слави козацької – Сіделечко вкрити (Т. Шевченко); Милий милу обіймає, На сіделечко саджає, Кінь із місця, кінь з воріт, Кінь стрибає, кінь летить... (М. Костомаров).  Словник української мови у 20 томах
4. сіделечко — -а, с. Зменш.-пестл. до сідло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сіделечко — Сіделечко, -ка с. ум. отъ сідло.  Словник української мови Грінченка