сіделечко —
сіде́лечко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
сіделечко —
СІДЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сідло́. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита, Тілько й слави козацької – Сіделечко вкрити (Т. Шевченко); Милий милу обіймає, На сіделечко саджає, Кінь із місця, кінь з воріт, Кінь стрибає, кінь летить... (М. Костомаров).
Словник української мови у 20 томах
сіделечко —
-а, с. Зменш.-пестл. до сідло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сіделечко —
СІДЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сідло́. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита, Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Шевч., II, 1963, 61); Милий милу обіймає, На сіделечко саджає, Кінь із місця, кінь з воріт, Кінь стрибає, кінь летить… (Кост., І, 1967, 115).
Словник української мови в 11 томах
сіделечко —
Сіделечко, -ка с. ум. отъ сідло.
Словник української мови Грінченка