тарниця —
та́рниця іменник жіночого роду дерев'яне сідло діал.
Орфографічний словник української мови
тарниця —
ТА́РНИЦЯ, і, ж., діал. Дерев'яне сідло. Останнім нервовим поглядом пробігають кожний по своїм рєді [ряду]: чи все в порядку, чи не сповзе тарниця .. А потім .. зскакують на сідла один з другим. Рвонули коні! (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
тарниця —
-і, ж., зах. Дерев'яне сідло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тарниця —
СІДЛО́ (пристосування для їзди верхи на коні, мулі і т. ін.), КУЛЬБА́КА заст.; ТА́РНИЦЯ діал. (дерев'яне). Яресько, підлетівши до коня, швидко відв'язав його, скочив у сідло (О. Гончар); За тиждень вернувся і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев'яти (М. Старицький).
Словник синонімів української мови
тарниця —
ТА́РНИЦЯ, і, ж., діал. Дерев’яне сідло. Останнім нервовим поглядом пробігають кожний по своїм рєді [ряду]: чи все в порядку, чи не сповзе тарниця.. А потім.. зскакують на сідла один з другим. Рвонули коні! (Хотк., II, 1966, 41).
Словник української мови в 11 томах