тарниця
ТА́РНИЦЯ, і, ж., діал.
Дерев'яне сідло.
Останнім нервовим поглядом пробігають кожний по своїм рєді [ряду]: чи все в порядку, чи не сповзе тарниця .. А потім .. зскакують на сідла один з другим. Рвонули коні! (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)