тваринка —
твари́нка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
тваринка —
ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на. – Вони [оленятка] народилися в пургу, – промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (І. Багмут); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки – загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Мирослав Ірчан).
Словник української мови у 20 томах
тваринка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до тварина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тваринка —
ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на. — Вони [оленятка] народилися в пургу, — промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (Багмут. Щасл. день.., 1959, 250); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму.
Словник української мови в 11 томах