тваринка

ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на.

— Вони [оленятка] народилися в пургу, — промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (Багмут. Щасл. день.., 1959, 250);

Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки — загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Ірчан, II, 1958, 187).

Значення в інших словниках

1. тваринка — твари́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тваринка — ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на. – Вони [оленятка] народилися в пургу, – промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (І. Багмут); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки – загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
3. тваринка — -и, ж. Зменш.-пестл. до тварина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тваринка — Тваринка, тваринонька, твариночка, -ки ж. ум. отъ тварина.  Словник української мови Грінченка