тваринка

ТВАРИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до твари́на.

– Вони [оленятка] народилися в пургу, – промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (І. Багмут);

Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки – загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. тваринка — твари́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тваринка — -и, ж. Зменш.-пестл. до тварина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тваринка — ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на. — Вони [оленятка] народилися в пургу, — промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (Багмут. Щасл. день.., 1959, 250); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму.  Словник української мови в 11 томах
4. тваринка — Тваринка, тваринонька, твариночка, -ки ж. ум. отъ тварина.  Словник української мови Грінченка