тваринний
ТВАРИ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до твари́на 1.
У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (з навч. літ.);
До кормів тваринного походження належать: молоко незбиране й збиране, молочні відходи (з наук. літ.);
Рослинні жири містять у собі незамінні компоненти, яких немає у жирах тваринного походження (з наук. літ.);
// Пов'язаний із зображенням тварин.
Сучасні майстри [гуцульської кераміки] далі розвивають традиції .. рослинного орнаменту, зате мало вживають мотивів тваринного (з наук. літ.);
// Добутий з органічних речовин; органічного походження.
Тваринне вугілля; Тваринний клей;
Тваринний клей.
2. перен. Власт. тварині, тваринам; такий, як у тварин; суто фізіологічний, не контрольований розумом.
І часто у них [хлопців] виникало тваринне бажання втекти подалі від цієї путі на знайомі стежки (І. Микитенко);
Вершники на момент круто збили коней і потім з тваринним криком кинулись у різні кінці (П. Панч);
Сліпий, тваринний жах гнав їх [панів] геть, обливав спини дрижаками й холодним потом (З. Тулуб);
Ніхто ні в що не вірить. І нікому нічого не треба, крім тихого, спокійного тваринного існування (О. Довженко);
// Грубий, низький.
Тваринне почуття.
Словник української мови (СУМ-20)