теребій

Теребій, -бія

м. Ѣдокъ, ѣдунъ. Недоїдки свідчили, що тут були люде та ще й добрі теребії. Св. Л. 223.

Значення в інших словниках

1. теребій — теребі́й іменник чоловічого роду, істота ненажера зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. теребій — ТЕРЕБІ́Й, я, ч., фам., зневажл. Ненажера. Лиш недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
3. теребій — -я, ч., фам., зневажл. Ненажера.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. теребій — НЕНАЖЕ́РА розм. (той, хто багато їсть, любить поїсти), ЖЕРУ́Н розм., ОБЖЕ́РА розм. рідше, ЗАЖЕ́РА зневажл., ОБЖИРА́ЙЛО зневажл., ПРОЖЕ́РА підсил. розм., ПА́ЖЕРА підсил. розм., ПРО́ЖИР збірн., розм., ПРІ́РВА підсил. розм., ПРО́ЖРА збірн., розм.  Словник синонімів української мови
5. теребій — ТЕРЕБІ́Й, я, ч., фам., зневажл. Ненажера. Лиш недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (Свидн., Люборацькі, 1955, 152).  Словник української мови в 11 томах