теребій
ТЕРЕБІ́Й, я, ч., фам., зневажл.
Ненажера.
Лиш недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)ТЕРЕБІ́Й, я, ч., фам., зневажл.
Ненажера.
Лиш недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)