тим
Тим
мѣст.
1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ.
2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17.
Словник української мови ГрінченкаТим
мѣст.
1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ.
2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17.
Словник української мови Грінченка