тирлиґач Тирли́ґач, -ча м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках тирлиґач — ТИРЛИ́ҐАЧ, а, ч. Поганий музикант, перважно скрипаль. Словник української мови у 20 томах