Словник української мови у 20 томах

тирлиґач

ТИРЛИ́ҐАЧ, а, ч.

Поганий музикант, перважно скрипаль.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тирлиґач — Тирли́ґач, -ча м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.  Словник української мови Грінченка