тихенько
Тихо
нар.
1) Тихо, негромко.
2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле. К. Псал. 163.
3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. Шевч. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає. Шевч.
Словник української мови Грінченка