товаришування —
товаришува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
товаришування —
ТОВАРИШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. товаришува́ти. Вона в остатніх [останніх] днях нашого товаришування любила називати себе сойкою (І.
Словник української мови у 20 томах
товаришування —
-я, с. Дія за знач. товаришувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
товаришування —
ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт.
Словник синонімів української мови
товаришування —
Товаришува́ння, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
товаришування —
ТОВАРИШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. товаришува́ти. Вона в остатніх [останніх] днях нашого товаришування любила називати себе сойкою (Фр.
Словник української мови в 11 томах