товаришування

ТОВАРИШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. товаришува́ти.

Вона в остатніх [останніх] днях нашого товаришування любила називати себе сойкою (Фр., IV, 1950, 350);

В місті товаришування не порвалось: хоча хлопці жили не в одній домівці, але в класі сиділи поруч на одній лавці і щодня бігали один до одного (Гр., II, 1963, 19);

Головними рисами взаємин між членами бригад комуністичної праці є дружба, товаришування та взаємодопомога (Наука.., 9, 1960, 3).

Значення в інших словниках

1. товаришування — товаришува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. товаришування — ТОВАРИШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. товаришува́ти. Вона в остатніх [останніх] днях нашого товаришування любила називати себе сойкою (І.  Словник української мови у 20 томах
3. товаришування — -я, с. Дія за знач. товаришувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. товаришування — ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт.  Словник синонімів української мови
5. товаришування — Товаришува́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. товаришування — Товаришува́ння, -ня с. Товарищескія отношенія.  Словник української мови Грінченка