товкувати

Товкува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964.

Значення в інших словниках

1. товкувати — товкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. товкувати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. товкувати — ТОВКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., розм., рідко. Те саме, що толкува́ти. Товкуй, Сивко, з паном (Номис).  Словник української мови у 20 томах