товкувати

ТОВКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., розм., рідко.

Те саме, що толкува́ти.

Товкуй, Сивко, з паном (Номис).

Значення в інших словниках

1. товкувати — товкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. товкувати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. товкувати — Товкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964.  Словник української мови Грінченка