товчія —
ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних. А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
товчія —
I товч`ія-ї, ж., діал. Пристрій для товчення дубової кори. II товчі`я-ї, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей на недостатній площі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
товчія —
ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних. А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (Головко, Мати, 1940, 246).
Словник української мови в 11 томах