товчія
ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних.
А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (Головко, Мати, 1940, 246).
Словник української мови (СУМ-11)