товчія

I товч`ія-ї, ж., діал.

Пристрій для товчення дубової кори.

II товчі`я-ї, ж., розм.

Наявність де-небудь значної кількості людей на недостатній площі.

Значення в інших словниках

1. товчія — товчія́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. товчія — див. ватага  Словник синонімів Вусика
3. товчія — ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних. А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. товчія — ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних. А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (Головко, Мати, 1940, 246).  Словник української мови в 11 томах
5. товчія — Товчі́я, -чії ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ). Сумск. у.  Словник української мови Грінченка