токотати

Токота́ти, -чу́, -чеш

гл. Тикать; быстро стучать. А серце так і токоче.... чує, чує лихо. Мир. Пов. І. 167.

Значення в інших словниках

1. токотати — токота́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. токотати — ТОКОТА́ТИ, ко́че і ТОКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Розмірено й часто стукати. Одного разу він молотив. Ціпи влад токотіли по току: так-так -така! так-так-така! (Б. Грінченко); Ніч пройшла.  Словник української мови у 20 томах
3. токотати — -коче і токотіти, -тить, недок., діал. Розмірено й часто стукати. || Битися, калататися (про серце).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. токотати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. токотати — ТОКОТА́ТИ, ко́че і ТОКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Розмірено й часто стукати. Одного разу він молотив. Ціпи влад токотіли по току: так-так —така! так-так-така! (Гр., II, 1963, 424); Ніч пройшла.  Словник української мови в 11 томах