тоненький

Тонкий, -а, -е

Тонкій. Тонкий дубок. Тонка сорочка. Тонкий чоловік. Тонкий голос. Хто ж викохав тонку гнучку (тополю) в степу погибати? Шевч. ум. тоненький, тонесенький, тонічкий. Гол. II. 219. Сіла, пала в матінки в садочку на тоненькому бересточку. Мет. 257.

Значення в інших словниках

1. тоненький — тоне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тоненький — див. тонкий  Словник синонімів Вусика
3. тоненький — [тонен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
4. тоненький — ТОНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тонки́й 1–5. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод. І Нева Тихесенько кудась [кудись] несла Тоненьку кригу попід мостом (Т. Шевченко); В шухляді він знайшов лимон і ножиком вправно порізав на тоненькі кружальця (С.  Словник української мови у 20 томах
5. тоненький — -а, -е. Зменш.-пестл. до тонкий 1-5). Тоненький сон — див. сон1.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тоненький — ТОНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тонки́й 1-5. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод. І Нева Тихесенько кудась [кудись] несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч.  Словник української мови в 11 томах