тончити

Тончи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Утончать. Шейк.

Значення в інших словниках

1. тончити — тончи́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тончити — ТОНЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Робити тоншим. Хазяйство мовчить та шийку тончить (прислів'я).  Словник української мови у 20 томах
3. тончити — -чу, -чиш, недок., перех. Робити тоншим, витонченим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тончити — Тончи́ти, -нчу́, -нчи́ш (від тонки́й, порівн. ви́тончений)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)