тончити

ТОНЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко.

Робити тоншим.

Хазяйство мовчить та шийку тончить (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. тончити — тончи́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тончити — -чу, -чиш, недок., перех. Робити тоншим, витонченим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тончити — Тончи́ти, -нчу́, -нчи́ш (від тонки́й, порівн. ви́тончений)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тончити — Тончи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Утончать. Шейк.  Словник української мови Грінченка