топір
Топір, -пора
м. Родъ топора съ длинной рукояткой. ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани. Гол. III. 59.
Словник української мови ГрінченкаТопір, -пора
м. Родъ топора съ длинной рукояткой. ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани. Гол. III. 59.
Словник української мови Грінченка